Социальные сети

Щоденник однієї відпустки однієї людини.
(Луцьк – Крим – Луцьк)

9.09
Виїхав з Луцька!
До побачення всі і всім! Привіт подорожі! Висунув голову крізь прочинене вікно потяга і великими ковтками пив вітер свободи! Сп’янілими від свободи очима проводжав перони і людей, що копають картоплі. Стовпи, що сковані проводами, корів, що прив’язані ланцюгами і сковані путами. Кожен кілометр шляху забирає проблеми з голови. Проблеми прив’язані до міста Луцьк! Здається чути приємний лускіт. Так обривається під натягом потяга все, що зв’язує мене з містом. В душі наростає якась легкість, як повітряна кутя обриває канати і рветься в небо, так душа рветься з тіла. Останній тріск і ти проводжаєш її поглядом десь поміж хмар вона ще маякне на якусь мить. І наступної ж пропаде назавжди! Прощавай!!!! 

Їхали до Криму вдвох (з товаришем), проте в різних вагонах, в різних кінцях потягу. 2 і 17 вагон! Щоб зустрітися пообідати прийшлося відкрити 98 дверей і стільки ж назад, пройти вагон-ресторан, познайомитися з полькою(поляки багато палять). Почути купу уривків різних байок і балачок, послухати різнотональні храпи і вишукані запахи! Пропустити через свідомість десятки незнайомих облич… Пошкодував, що не мав камери, вийшов би дуже чудовий сюжет. Нічого не потрібно було б вигадувати, навіть коментувати, просто повільно йти і знімати кожне купе кожного провідника. На декілька хвилин зупинятися в кожному з тамбурів і запитувати одне запитання: «Як справи?» І не чекати відповіді йти далі, залишити тільки крупним планом обличчя люду, що дивиться в об’єктив. Просто цікаво зловити миттєву реакцію на це тамбурне запитання! Згадав Пелевіна і його Стрілу!

10.09
10:10, Привіт, Крим!!!
Зустрівся з Андрюхою, Тарантулом і Леною. Після обговорення кримських маршрутів розділилися на дві групи: Я і Вони.
Група «Я» поїхала на г. Клементьєва, що біля Феодосії, над долиною Коктебель. Група «Я» поїхала літати на пара плані.
Група «Вони» пішли в гори. Домовилися зустрітися десь на морі через 5 днів.

Я приїхав на г. Клементьєва о 15.00, сів на рюкзак і до смеркання сидів і дивився як висять у повітрі пара плани! Щасливі їх пілоти!
В темряві розбив намет в таборі пілотів. Здоровий сон зморив. Табір на горі, спав наче накритий небом і зірками. Куди не кинь – скрізь ввижається Свобода!

11.09
Дзвонив тренеру, параплан привезе лише надвечір. Тинявся по таборі. Виявляється розбив намет в «чайному» кварталі, навколо лише «чайники».
Ввечері злетів в нетривалому польоті.
Перед сном начитався Фрейда – цілу ніч снилися якісь жахи!

12.09
В Луцьку стартував мій проект. Стільки багато було зроблено до відпустки, що за дві години посадив телефон у розмовах різного характеру. Сів телефон – обірвався останній мотузок з Луцька – цілий день літаююю…

13.09
Літаю! Бачив як виходять на маршрут парапланеристи – гарно! Так не чесно висіли то всі однаково, але прийшла хмара і їх забрала з собою, десь туди на м. Меганом. Мене не впустили – маленький ще і не маю запаски і прибору висоти! Короче, проводжав їх поглядом.
Клементьєва як пташиний базар! Куди не тицьни всі крилаті. Всі щось гутарять про польоти. В барі на горі графіки змагань, прогноз погоди, ще якась інфа. На стінах висять гвинти, комбези, стропи, на даху стоїть «Колдун»- вітровказувач. Вдень на Горі пусто – всі літають, ввечері купа обговорень польотів. З ранку видно як рушають на старт люди з наплічниками, в них згорнуті крила!

Познайомився з цікавими людьми: чайником «Сатурн», туркою, тульським самоваром і заварником, обмінялися милом ))))

14.09
Сьогодні прощаюся з Горою і йду далі вештатися по Криму.
О 11.15 вирушив на Судак, попереду МОРЕ!!! В Судаку на ринку поповнив запаси провіанту десь на 30 грн, а саме: виноград (з’їв відразу), перець, йогурт, хліб, яблука, майонез, вода, огірки, помідори! Далі маршруткою на Новий Свєт. Ще не знаю де буду ночувати і, взагалі, я тут перший раз. Купив карту місцевості!

Пройшов тропами Голіцина і царськими пляжами і весь час з великим «карпатським» рюкзаком, в гірських ботах, в корковому шоломі. Голіцинська тропа – то попсова стежка для туристів матрацників тим кому за. Вони всі в футболках, шортах і з фотоапаратами. В кожного є свій екскурсовод. Я був нечийний! Зупинився в гроті Голіцина біля якихось натурщиків, що зображали печерних людей і за певну плату могли перевдягнути когось або й самим зфоткатись, для масовки. Короче, я зупинився перепочити і мене відразу прийняли за натурщика, що зображає гірського туриста – просили рюкзак, фотографувалися – чудаки!

Новий Свєт залишив найприємніші враження, таки гарна місцина.
Став на нічліг на березі моря біля пансіонату Веселий. Неподалік від мене, метрів 100 стояли намети нудистів, цікаві люди!
Побачив як в світлі заходу сонця по березі моря гуляє самотня дівчина. Поки виліз з намету, причесався – десь пропала – міраж чи шо?!!!

15.09
Сон немовляти перервав телефонний дзвінок з роботи! І на фіга я вмикав будильник!? На роботі паніка! Шкодую, що не в Луцьку, хочеться бути там, щоб все вирішити в ручному режимі, мо когось би послав, а мо просто закрити рот і проблемка перестане роздуватися!!!...
… Але телефон потух і залишилася тиша, море, сонце, галька – в Луцьк відразу перехотілося.

В Рибачому зустрівся з групою «Вони».
Разом доїхали до стоянки Еврика (Ай-Дере), біля Алушти. Стоянка велика, але пуста (4 грн./чол.) Навколо нас стоїть дитячий табір.

P.S.
Андрюха впав на рівному місці і розбив лоб.

16.09
Зранку море чисте і спокійне, виховательку звати Алла Степанівна, Вітька отруївся консервою і блює в туалеті! Такі новини нам крізь сон повідомив писклявий дитячий голос, який швидко пробігав повз наші намети і криком всім повідомляв ці новини, в т.ч. і нам. Встали всі одночасно, з однією на всіх думкою – вбити Сергійка!

Але Сергійко виявився нормальним пацаном, тим більше в них через Вітьку і компанію стало менше ротів, тому конфлікт ми розв’язали шляхом поїдання утвореного надлишку дитячої гречки, яким люб’язно нас пригостила Алла Степанівна.

В 11.15 залишаємо дитячий дурдом і вирушаємо на південь, до Алушти. Оскільки віддалятися від місця ночівки було дуже приємно то до Алушти залюбки пішли пішки! Діти достали!

В Алушті ми попрощалися з Ленкою, вона поїхала додому в Запоріжжя.
Самі ж в гордій чоловічій компанії вирушили тролейбусом до Ялти. В Ялті поповнили запаси провіанту, змінили вид транспорту на маршрутку і відправилися на схід до Резервного (за 20 кн. До Сімферополя). Звідти пішки пішли на м. Айя!

День закінчувався мюслями і вином на «старому місці»

17.09
Вийшло сонце!
Разом з сонцем вийшли з лісу лісники і збили з нас за перебування на території заказнику по 6 грн./чол.
Дружно варили суп(швидко суп). То було як своєрідний ритуал з танцями навколо казанка і криками: «Ше солі!», «Неси перець!», «Макарони!, Макарони!» «Хватить!, ти шо!». Але як не дивно, все в нас вийшло! Що то значить колективна відповідальність – всі мовчки їли пересолений суп.
Море чиста і спокійне.
Закінчився хліб.
Трохи згорів на спині.

18.09
Встав, вдягнувся, приготовив гроші, чекаю лісників – гроші треба всім! Лісники не прийшли – значить не всім!

В мене було ведіння загубленої ласти, що лежала на дні моря. Пірнав-пірнав – ласти не знайшов…
Намагалися зачепити якусь дівку на пляжі. Тарантул зробив дуже оригінальну з елементами еротизму фотку бікіні дівчини на весь екран. Озброївшись цим оригінальним фото, зі словами: «Девушка, а в мене класна фотка, показав їй останню!» Дівка з непідробним ентузіазмом підбігла подивитися фото на цифровику. Потім різко задала нам риторичне запитання: «Нечего делать?!» і кудись побігла. Ми одностайно вирішили, що вона – Дура.
Поява Дури в нашому житті справила на нас вирішальне враження. З твердим переконанням, що вона ще пожаліє негайно вирішили на Балаклаву, там Дур набагато більше!

В Балаклаву прийшли в 19.00. Замучилися, як собаки, по дорозі блуканули в «трьох можевельніках».
Балаклава – как много в єтом слове….! Пиво,…море,…причал,…дівки,…отбой!

19.09
Підйом в 7.10 (за нашими мірками практично вночі)
Проснувся, а в голові крутиться якийсь віршик. Я аж припух. Взяв зошит і швиденько записав. Таке не часто буває – приснився вірш:!!!
«Солнце на небе – трава на опушке
Забытое место для говорушки
Шалаш возле ели – вода в ручейке
Месяц в тумане – комар на руке…» - присниться ж така хрень! Я все так і записав без жодних виправлень.
Сиджу на розкладачці і декламую вірш Тарантулу і Андрюсі. А вони на мене дивляться і показують на стіну наді мною. Я повертаюся і офігіваю, прямо наді мною висить дешевенький портрет Єсеніна! Отакий – то шайтан!
Виявляється, власник хати Сергій і в нього була в кімнаті пуста стіна. Він довго думав, що туди вліпити?! Взяв і вліпив тули теску – Сергія Єсеніна! Прикаліст, да?!

Встигли на потяг Сімферополь-Луцьк! Тарантул залишився в Сімферополі їсти піцу, в нього потяг на Київ через 2 години!
До Запоріжжя їхали голодні. В Запоріжжі нас, прямо на пероні, зустрічала Ленка. Я був несказанно радий її побачити, бо по-перше ми її не бачили 3 дні, а по-друге вона нам принесла хавчик прямо на перон! Молодець!
Прощалися уже з повним ротом смачної картоплі, прощально махав сосискою в руці. Таки зголодніли!
Дочитав свою походну книжку «З.Фрейд, Введение в психоаналіз». Цю книгу я брав з собою у всі походи і з перемінним успіхом читав в сезоні зима – осінь, 2006.
Фраза яка запам’яталася: «Людину, яка мало бачила дуже легко здивувати!». Тре буде перед кимсь «блеснуть умом».

20.09
Потяг поволі наближає нас додому. До нових - старих проблем, так само, як до нових-старих успіхів.
На пероні нас зустріло наше старе життя з серйозним, до болю знайомим лицем. З придавленою посмішкою і сумними очима. З проблемною зачіскою!

- Ну привіт, мій старий, древній Луцьк! Я привіз тобі повний рюкзак свободи і буду кормити тебе маленькими порціями до останку…

Відпустка закінчилася.

P.S. (думав не писати)
Луцьк відразу зустрів проливним дощем. Ми змокли!



















































Вам это будет интересно!

  • Авто-квест ін Луцьк!


  • Последние новости


    Шаг 5. Выбираем фирменное наименование организации

    Если вы собираетесь регистрировать новое юридическое лицо, то перед вами неизбежно встают необходимость выбора его названия и ряд сопутствующих вопросов. Следует ли проверять выбранное наименование организации на уникальность перед подачей документов на регистрацию? Можно ли зарегистрировать компанию с таким же наименованием, как и у другой, уже существующей орган...
    Читать далее »

    Шаг 4. Выбор системы налогообложения

    Действующее налоговое законодательство позволяет налогоплательщику в некоторых случаях значительно уменьшить сумму уплачиваемых налогов путем грамотного выбора режима налогообложения. Выделяют общий режим налогообложения и специальные налоговые режимы, которые следует отличать от льготных режимов. При применении общего режима налогообложения налог...
    Читать далее »

    Аренда помещений

    Самым тесным образом с фактическим адресом организации связана Аренда Ею помещений, необходимых для налаживания выбранных видов деятельности. Для деятельности любой организации необходимо помещение. Однако недвижимость стоит сейчас очень дорого, и лишь немногие организации в состоянии приобрести помещение в собственность. В связи с этим значительная част...
    Читать далее »

    Шаг 3. Выбираем место нахождения организации

    МЕСТО НАХОЖДЕНИЯ ОРГАНИЗАЦИИ, ЕЕ ЮРИДИЧЕСКИЙ, ФАКТИЧЕСКИЙ И ПОЧТОВЫЙ АДРЕСА В ГК РФ приведено понятие «место нахождения юридического лица» – так называемый юридический адрес, официально зарегистрированный в ЕГРЮЛ. Однако юридическое лицо может располагаться и по другому адресу – фактическому. В гражданском законодательстве не содержит...
    Читать далее »

    Карточка

    С образцами подписей и оттиска печати ...
    Читать далее »

    Форма

    Документа, подтверждающего наличие лицензии Приложение 26 СЕРТИФИКАТ СООТВЕТСТВИЯ ...
    Читать далее »

    Уведомление

    О регистрации юридического лица в территориальном органе Пенсионного фонда Российской Федерации по месту нахождения На территории Российской Федерации Приложение 22 Свидетельство О регистрации страхователя в территориальном фонде Обязательного медицинского страхования При обязательном мед...
    Читать далее »