Социальные сети

 О восьмій ранку в суботу було досить холодно. Група ентузіастів-любителей історії і природи рушила лівим берегом Дніпра одразу ж від київського Південного мосту на південь в сторону Канева. За Осокорками почав накрапати дрібний дощ, казали, що в Києві того дня він не припинявся до самого вечора, іноді посилюючись і супроводжуючись громом з блискавками. Останні їх яскраві спалахи я вже спостерігав удома з вікна. Кілометрів за 25 ми залишили позаду величезну сіру хмару і зробили зупинку в районі Козинського ландшафтного заказнику.

 (699x525, 76Kb)

[more=далі]Дорога вздовж берега веде до села Кийлів, де розташований такий собі сільський курорт для мешканців Бориспільського району, сам їздив туди і відвідував місцевий пляж, а більше там немає нічого цікавого, з дороги відкривається краєвид Канівського моря, яке тут досить вузьке, і за допомогою оптичного зуму можна добре роздивитись протилежний берег з висотками міста Українка

 (699x525, 73Kb)

Десь там вдалині осередки відпочинку у вигляді туристичних баз без особливих «понтів», а от як такими маленькими ласкавими хвилями прибило до дамби цього дерев 'яного бовдура, важко собі уявити.

 (699x525, 138Kb)

Перед Кийловом повернули на село Вороньків і влипли в самий базарний день. Ледве протиснувшись бусом крізь торгові ряди і зачепивши декілька місцевих жіночок з дітьми, ми рушили в бік села Головурів. Аж у самому селі зупинились і відчепили людей. Вони дуже дякували і питали, хто ж той балакучий дядько на передньому сидінні. Я шепотнув на вухо жінці, що то відомий на всю країну ґід і вчений-краєзнавець, затамувавши подих, вона шанобливо посунулась до виходу.. Наступною зупинкою був Переяслав-Хмельницький, з чисельних пам 'яток якого сьогодні нас цікавили лише пов 'язані з 2-ю Світовою, отже ми стали на площі біля Вознесенського собору 1700 року побудови, де розташувався музей-діорама «Битва за Дніпро восени 1943р.»

 (525x700, 162Kb)

Діорама – полотно 28х7 м, на якому відтворено форсування Дніпра радянськими військами в районі Букринського плацдарму (від північної частини Трахтемирівського півострова до Балико-Щучинки), на якому німцям було дуже зручно оборонятись , враховуючи особливості ландшафту. «На плацдармі завдовжки 11 кілометрів загинуло більше 200 тисяч радянських і 55 тисяч німецьких солдатів» - гордо переповідає офіційний путівник, а мені чомусь спадає на думку, скільки життів марно покладено на жертовник радянського гасла «Ми за ціною не постоїмо», як бережливо радянська пропаганда ставилась до мізків генералітету, щоб вони боже збав не перетрудились..

 (699x525, 70Kb)

На виїзді з Переяслава стоїть без охорони майданчик військової техніки, і не перше покоління прикрашає своє дитинство розвагами по підкоренню вершечків гармат. Ніхто не забороняє обмацувати літак, танк і катюшу хоч руками, хоч ногами. Літак давно вже має вигляд, ніби після аварійної посадки.

 (700x525, 119Kb)

Летимо стрімкою трасою в напрямку Канева, обабіч дороги розпахані поля, цивілізація відкотилась у сиву давнину, орати поле трактором певно не по кишені, і коні теж недешеві, нічого страшного, в епоху неоліту теж якось люди жили

 (434x340, 58Kb)

Циблі. Затоплене водосховищем село, від якого лишились тільки руїни церкви Св.Іллі-пророка на острові да кілька козацьких хрестів і підмитих кісток. Над урвищем тепер цвинтар нових Циблів, куди змушені були переселитись люди, між пагорбами збігає дорога, якою нажаль не дали часу спуститись до каменів, поточених колись сльозами потерпілих на шляху до світлого майбутнього

 (699x525, 103Kb)

Місце для кладовища вибрано між іншим вдало, тут можно сидіти і мріяти, згадуючи не тільки близьких у нових могилах, а й тих, далеких, над чиїми могилами плескають хвилі

 (699x525, 122Kb)

Південна точка маршруту Канів. Як і в Переяславі, ми не планували ознайомитись з обличчям міста. На в’їзді з лівого берега стоїть пам’ятник Кобзарю, але я не викладу жодного знімка, тому що біля його ніг брутально притулився великий поліетиленовий пакет. Сильний вітер завадив звернути на це увагу там, та чомусь не завадив самому пакету непристойно псувати краєвид(

 (699x525, 76Kb)

До війни в Канів ходили пасажирські і вантажні потяги, дорогою можна було побачити колії, що вибігали з лісу і знову ховались, через Дніпро був залізничний міст. У війну його підірвали з двох сторін, і більше ніхто ніколи відтого не займався у місті залізничними шляхами. Міст самотньо стоїть на середині заплави «з нікуди в нікуди», як пам’ятка воєнного часу

 (699x525, 93Kb)

А на правому березі Дніпра як зупинився бронепотяг десь у 1943-му, так йому теж відрізало рейки, і вже стоятиме він тут до наступного пришестя

 (699x525, 71Kb)

Від Канева тримаємо шлях на Трахтемирівський півострів – невичерпну скарбницю історичної пам’яті народної. Через 18 км закінчується асфальт, і ми стрічаємо дивовижне село Бучак. Погортаємо Лаврентія Похилевича «Оповіді про населені місцевості Київської губернії» Село Бучак над самим Дніпром до 4-х верст серед лісу розташоване і має 434 душі обох статей, У 1792 Бучак належав парафією до Михайлівської Селіщної церкви і мав тільки 20 дворів і менше 200 душ обох статей, а в 1741 р. тільки 5 дворів. Містечко Бучак, де була на початку минулого століття резиденція багатого польського вельможі, старости Канівського М. Потоцького, який володів на далекий простір навколишніми селами, знаходиться в Галичині. Мабуть, на згадку цього Бучака засноване або перейменоване село при Дніпрі. У Бучаку - відділення суконної фабрики.У 1900 році в селі було 182 двори, 846 жителів. Село належало графу Цезарю Адамовичу Шелембеку. Тоді на його території були школа, 7 вітряків, 2 кузні.

 (699x525, 165Kb)

А перші поселення на оцих горбах виникли дуже давно. Згідно легенди Великі Київські князі Святослав, Ігор та Володимир, прямуючи на рать з половцями, зупинили князівське військо в урочищі, щоб втамувати спрагу і зробити запас води. Зустрічала і провожала ратників місцева красуня Рожена, і криниця, названа її ім’ям, ніби збереглась дотепер. Сьогодні село за статистикою налічує 5 людей і 4 двори, здається, я з вікна автобуса бачив усі чотири

 (700x525, 231Kb)

В Бучаці ми стали на обід, місця багато, всюди затишно і любо. Поки обідали, водій автобуса розвертався, воно не так вже й легко, звичайно його почекали, такими дорогами з голодним водієм їздити небезпечно.

 (699x525, 204Kb)

Давно-давно в селі планували збудувати Канівську ГАЕС, але зробили штучне озеро, і справу покинули. Вікіпедія пише, що заплановане на 2009 рік відновлення будівництва Канівської ГАЕС загрожує остаточним знищенням Бучака, нині рік 2010, дай Боже, щоб і надалі все залишилось на місці

 (699x525, 165Kb)

Родзинкою подорожі стала дорога на Букринський плацдарм. Десь в центрі півострова на постамент затягнули танк, це виправдано, танків тут було в 43-му безліч, він пахнув свіжою фарбою і, здавалось, був готовий в путь

 (524x699, 65Kb)

Але ми їхали не танком, і декілька разів доводилось зупинятись і розчищати шлях від сплетіння гілок

 (699x525, 164Kb)

Вузька дорога, оточена лісом, наводила на обережну думку: «а як тут приміром роз’їхатись? Не можна ж зводити до нуля ймовірність зустрічного транспорту». І хтось таки наврочив, але це був не я

 (524x699, 193Kb)

Знову бригада ентузіастів кинулась розчищати майданчик праворуч на узбіччі. Водій вантажівки мабудь посміхався, йому ані гілки не перешкода, ані наш бусик

 (699x525, 162Kb)

Сучасна техніка в лісових хащах – величне видовище

 (699x525, 156Kb)

Закінчився ліс, і шлях на Малий Букрин пішов через лани широкополі..

 (699x525, 94Kb)

Отут вся краса півострова – віє вітер буйний, ковила шумить, чарівне безмежжя

 (699x525, 90Kb)

Ми під’їжджаємо до с. Великий Букрин. Ось як (не в 1943-му році, а значно пізніше) починався штурм Букринського плацдарму: «Приїхав у Малий Букрин король «Нафтогазу» України, велів трубити збір, і скоро в школі зібрався нарід з трьох сіл: Малого і Великого Букрина та Ромашок.

— Скільки у вас пайовиків?

— Триста тридцять три душі, як льоду, казав той. Припадає на пай коло трьох гектарів.

— Як ви подивитесь, коли я возьму ваші паї в оренду? — помітивши хитання в селянських умах, викинув козирного туза: — А про гроші... не беріть дурного в голову. Цього добра у нас, як полови, — Бакай засміявся на всі свої тридцять два білозуби..» Не зараз розповідати, як прихватизуються заповідні і історичні землі, як танцює всяка мерзота на кістках козацьких предків і воїнів другої світової, яких там полягло «по чотири на метр», докладно про бакаївщину тут http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=674 Отже ми під’їжджаємо. Не до цього моменту, а тільки сьогодні я прочитав в газеті «Сегодня» від 24.10.2006р. «Поблизу села Малий Букрин Київської області троє єгерів ландшафтного парку «Трахтемирів» розстріляли з автоматів Калашникова «Ниву», що належить киянину Олегу. Як розповів «Сегодня» Андрій - товариш господаря автомобіля, що знаходився в салоні разом з ще двома пасажирами, - вони їхали в село Григорівку до батьків Андрія. За чотири кілометри від Малого Букрина (близько 20.00 у неділю) з парку на дорогу вискочили троє з автоматами ... » Ми цього ще не знали, тільки чомусь подумалось: на цвинтарі багато свіжих могил. Великий Букрин від Малого зовсім поруч.

 (699x525, 101Kb)

У Великому Букрині оглянули руїни панського будинку, тим загадковішого, що згодом я не зміг знайти про нього жодного рядка в інтернеті. Міцні несучі стіни, і повний апокаліпсис всередині з пророслими деревами і кущами, прекрасний зразок об'єкта сталкерів і шукачів постіндастріалу.

 (699x525, 175Kb)

На Трахтемирівську височину не можна приїжджати на 15 хвилин, хоч я і розумію нашого керівника, який весь цей час думав про бакаївських опричників з карабінами і есесівським блиском в скляних очах. Історія цього невеликого клаптику землі стрижнем пронизує кілька тисячоліть, і тому люди слушно вважають, що він має космічну енергію. Пам 'ятний знак на честь колишньої столиці великої держави гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного за переказами спорудив запорізький козак Андрій, що мешкає неподалік, за межами «окупаційної зони»

 (524x699, 116Kb)

Тополя-тризуб, символ Трахтемирова. Сама природа віщує про те, що для держави це знакове місце.

 (524x699, 185Kb)

Залишивши півострів, зупинились в селі Уляники Кагарлицького району біля руїн Михайлівської церкви. Простоявши три чверті століття, у 80-х рр. вона раптом стала на заваді місцевому владному атеїсту, який віддав наказ її знищити. Місцевий священик отець Віталій нині докладає зусиль для відродження святині

 (524x699, 136Kb)

Церквою тимчасово служить приміщення колишньої школи

 (699x525, 84Kb)

Останнім пунктом подорожі стало село Балико-Щучинка з величним меморіальним комплексом на честь радянсько-німецької битви 1943 року. Засноване в кінці XVI ст. на правом берегу Дніпра і носило назву Балико. На початку XVIII ст. неподалеку виникає с. Чучинка, назване на ім'я річки, на берегах якої воно розташоване. Місцевість згадувана в літописних джерелах за 1110 р. як місто-фортеця Чучин. У XI-XIII ст. воно обороняло південні підступи до столиці Київської Русі.

 (699x525, 105Kb)

Набережну села відбудували міцно і монументально, на відкриття меморіалу приїздив сам Горбачов, отже її вигляд колись мав бути на рівні союзного значення.

 (699x525, 98Kb)


































































































































Вам это будет интересно!

  • Видно шляхи полтавськії… Частина 1
  • Девушки Варгаса
  • Cлово про туроператора
  • Сан-Франциско де Кито.
  • Вилкове. Історія і враження


  • Последние новости


    Шаг 5. Выбираем фирменное наименование организации

    Если вы собираетесь регистрировать новое юридическое лицо, то перед вами неизбежно встают необходимость выбора его названия и ряд сопутствующих вопросов. Следует ли проверять выбранное наименование организации на уникальность перед подачей документов на регистрацию? Можно ли зарегистрировать компанию с таким же наименованием, как и у другой, уже существующей орган...
    Читать далее »

    Шаг 4. Выбор системы налогообложения

    Действующее налоговое законодательство позволяет налогоплательщику в некоторых случаях значительно уменьшить сумму уплачиваемых налогов путем грамотного выбора режима налогообложения. Выделяют общий режим налогообложения и специальные налоговые режимы, которые следует отличать от льготных режимов. При применении общего режима налогообложения налог...
    Читать далее »

    Аренда помещений

    Самым тесным образом с фактическим адресом организации связана Аренда Ею помещений, необходимых для налаживания выбранных видов деятельности. Для деятельности любой организации необходимо помещение. Однако недвижимость стоит сейчас очень дорого, и лишь немногие организации в состоянии приобрести помещение в собственность. В связи с этим значительная част...
    Читать далее »

    Шаг 3. Выбираем место нахождения организации

    МЕСТО НАХОЖДЕНИЯ ОРГАНИЗАЦИИ, ЕЕ ЮРИДИЧЕСКИЙ, ФАКТИЧЕСКИЙ И ПОЧТОВЫЙ АДРЕСА В ГК РФ приведено понятие «место нахождения юридического лица» – так называемый юридический адрес, официально зарегистрированный в ЕГРЮЛ. Однако юридическое лицо может располагаться и по другому адресу – фактическому. В гражданском законодательстве не содержит...
    Читать далее »

    Карточка

    С образцами подписей и оттиска печати ...
    Читать далее »

    Форма

    Документа, подтверждающего наличие лицензии Приложение 26 СЕРТИФИКАТ СООТВЕТСТВИЯ ...
    Читать далее »

    Уведомление

    О регистрации юридического лица в территориальном органе Пенсионного фонда Российской Федерации по месту нахождения На территории Российской Федерации Приложение 22 Свидетельство О регистрации страхователя в территориальном фонде Обязательного медицинского страхования При обязательном мед...
    Читать далее »