Социальные сети

Після відверто дратівливих призначень в новому уряду, різко активізувалася ВО "Свобода". Саме ця політична сила взяла на себе роль організатора "національної опозиції", а з кількості матеріалів у ЗМІ, можна припустити, що саме "свободівці" стоять за всім "антитабачним" та "антирегіональним" рухом України. Проте глибший аналіз теперішньої і попередньої діяльності наводить на зовсім інші висновки.

 

Хто сприяв приходу Табачника

 

Як найпростіше подолати ворога, чи якусь ідеологію? Правильно, дискредитувати. Згадаймо історичний досвід. Після завершення Другої світової війни, радянська влада пішла на злочин заради того, щоб завдати удару по підтримці УПА серед населення Західної України. Як відомо, було створено спецзагони НКВС та НКДБ, що діяли "під УПА" і чинили найбільші звірства. Ці звірства спецагентів НКВС подавалися, як "докази" антинародної суті УПА. Можна взяти і пізніші приклади. У вересні 1980 року проти Вячеслава Чорновола було сфальсифіковано звинувачення у спробі згвалтування. Таку ж статтю "клеїли" і другому відомому учаснику дисидентського руху - Степанові Хмарі. Таким чином, радянський режим намагався переконати людей, що поборники незалежності - це злодії, вбивці і ґвалтівники. Варто відзначити, що ця політика була небезуспішною. І досі значна частина народу України вірить у міфи нав'язані ще радянським режимом.

Це історія. А тепер повернімося до сьогодення, тобто до призначення, а точніше можливого обґрунтування призначення Д. Табачника. За кілька тижнів до створення нової коаліції і призначення урядовців, член ВО "Свобода" Ірина Фаріон провела "урок рідної мови" у львівському дитячому садку № 67. При цьому, представниця ВО "Свободи" дозволяла собі принижувати маленьких дітей за "неправильні" імена, і пояснювати куди і кому потрібно було б їхати, якщо ім'я звучить не "по-українськи". Варто відзначити, що "філолог" Фаріон встигла вжити кілька русизмів, зокрема російського "медведика" замість українського "ведмедика". Проте "навчальному процесу" це не завадило. Зважаючи на оперативність, з якою сюжет "про русофобів" і "нацистів, що ображають дітей" з'явився у російському та українському сегментах Інтернету, а пізніше і повідомленнях російських друкованих та електронних ЗМІ, можна сказати тільки одне - проти України, українського народу та самої ідеології українського націоналізму було вчинено грубу і цинічну провокацію на користь зовнішніх сил. Адже, справжній націоналіст та патріот працює на благо своєї батьківщини, а не бореться з дітьми та не робить "подарунків" для ворогів.

Найбільш сумним в цій історії, стали подальші дії лідерів ВО "Свободи", що замість вибачень, почали незграбно виправдовувати дії свого однопартійця, часто послуговуючись перекрученнями і неправдою, які легко спростовуються, коли переглянеш відео із сумнозвісного дитячого садка. "Відбілювання" відбувалося у кращих традиціях радянського агітпропу. Українську спільноту намагалися переконати, що саме "відредагований" сюжет з телебачення (з якого заздалегідь забрали всі компроментуючі моменти) є "правильним", а те, що сказала "свободівка" у "нередагованому" варіанті є "неправдою" і "провокацією". Тобто нам всім ніби сказали: "Люди, не вірте власним очам і вухам! Дивіться тільки "правильні" сюжети і читайте "правильні" газети!". Все це повертає в радянське тоталітарне минуле, коли був такий самий підхід до роботи ЗМІ. Єдине чого не врахували у "Свободі" - це розвиток технологій, що дозволили багатьом подивитися саме "оригінал".

Як це пов'язано із Табачником? Дуже просто. Тепер будь-хто буде тикати на "урок пані Фаріон" і пояснювати, чому на посаді міністра освіти потрібен саме така особа, як Табачник. Для ілюстрації ситуації варто звернути увагу одну з цитат нового міністра. "Маю підкреслити, що "свідомі" галичани всі, як один, розділяють цю оцінку (що галичани і великоукраїнці не мають нічого спільного Авт.), пропонуючи насильно зробити з жителів південного Сходу ("східняків", за їхньою термінологією) "справжніх українців", - сказав Дмитро Табачник і додав - "...Я кажу, що єдина українська політична нація може відбутися лише в тому випадку, якщо галичани будуть ставитися до історії, культури, релігії та мови жителів Великої України так само толерантно, як останні ставляться до галичан". Тобто маємо приклад "нетолерантного поводження галичан" у вигляді подарунку від "Свободи" новій владі. Очевидно, що саме такий міністр буде активно "стерегти толерантність", посилаючись на дії "націоналістів".

 

Чому "Свобода" руйнує національну опозицію?

 

Аналізуючи виступи лідерів цієї політичної сили під час різних мітингів, приходиш до висновку, що цей галас переслідує кілька основних цілей.

По-перше, переконати всіх, що існує тільки "свободівська" "національна опозиція". Разом з тим варто відзначити, що поза патріотичними мітингами, окремі представники такої "національної опозиції" такі, як Богдан Бенюк можуть зіграти "боягуза-українця" у псевдопатріотичному російському екшені "Кандагар", а інші - готові образити маленьких дітей, котрі ще не навчилися захищатися від "повчать" дорослих.

По-друге, розколоти проукраїнські сили, підірвати будь-яку віру людей у можливість формування нормальної європейської опозиції, що вміє не тільки критикувати, маршируватися, боротися з "жидами та москалями" але і пропонувати розумну альтернативу владі. Цього досягається постійною критикою інших опозиційних сил, звинуваченнями їх у співпраці з Партією регіонів, просто багато галасу і пошуку "неукраїнців" у владі. При цьому варто зазначити, що сама фракція "Свободи" у минулій Тернопільській обласній раді кілька разів синхронного голосувала з тією ж Партією регіонів, обґрунтовуючи такі рішення "потребами області".

Тобто нав'язується думка для зовнішнього спостерігача, що опозиція вміє тільки марширувати, при кожній нагоді бити своїх же потенційних союзників, наголошуючи на тому, що "вони зрадники", зчиняти багато галасу без жодного ефекту. А ще така опозиція може бути тільки одна і повинна бути обов'язково авторитарною, бо "потрібен порядок". Паралельно постійно ставиться під сумнів демократія, як ефективний механізм управління (до речі, дуже співзвучно з позицією окремих авторитарних режимів Сходу, включаючи Росію, де говорять про свій "варіант демократії" без сильної опозиції, вільних ЗМІ тощо) і говориться про потребу "сильної руки".

Є щоправда ще одна політична сила, котра теж прагне монополізації "опозиційної" діяльності - це БЮТ. Тут теж пропонують безальтернативний вибір - підтримувати єдину парламентську опозицію, "може не найкращу", але "ліпшу за владу". Тобто ставиться чергова дилема вибору між "двох зол". БЮТ також відзначився реальною прямою співпрацею з Партією регіонів, коли це було продиктованими "державними інтересами" і так само безапеляційно критикував своїх колишніх союзників у "злочинній співпраці" з "регіоналами".

Як бачимо, між "опозиціонерами", як у парламенті, так і поза ним є багато спільного. Це і спроби монополізувати опозиційний статус, і відсутність відчутних позитивних результатів у економічній сфері (БЮТ - у країні, а ВО "Свобода" - у області), і постійний популізм (соціальний - у БЮТ, національний - ВО "Свобода"), і постійні спроби радикалізувати ситуацію та все представляти у "чорно-білому" світлі, де біле - це тільки "правильна опозиція" чи "правильна влада", і намагання приписувати чужі заслуги собі, і, зрештою, досвід успішної співпраці з тими проти когось постійно "ведеться боротьба", тобто з Партією регіонів.

 

Які висновки

 

Висновки напрошуються не надто веселі. Обидві "опозиції" працюють в інтересах зовнішніх сил, або ж внутрішніх антиукраїнських. Аналіз діяльності обох політичних сил показує, що їхні публічні дії більше шкодять українській справі і загалом ведуть до дискредитації всього, що пов'язано з національною демократією чи ідеологією націоналізму. Наче спеціально демонструється, що демократ - це безвідповідальність, а націоналіст - це недоуки, які здатні тільки знущатися над дітьми, багато галасувати і нічого не робити. Але ж насправді - це лише підміна справжньої демократії і націоналізму стереотипами вигідними зовнішнім ворожим силам.

Не секрет, що в радянські часи працювали цілі мережі законсервованих агентів, котрі у потрібний час робили все для дискредитації ідей та людей, що відстоювали інтереси саме української держави. Так от, складається враження, що сьогодні ця мережа продовжує діяти, а "агентів" з дискредитації України найбільше серед тих, хто найголосніше кричить про свою "опозиційність".

Протидіяти такій деструктивній діяльності можемо тільки ми громадяни. Слід пам'ятати, що "не все золото, що блищить" і бувають "вовки в овечій шкірі" та "брехливі" пророки. Українське суспільство повинно вчитися оцінювати політиків не поверхово, а прискіпливо аналізувати, до чого призводить та чи інша дія. Слід не забувати, що громадянське суспільство - це суспільство думаюче, котре контролює і владу і опозицію та не чекає простих і готових рішень, бо часто такі прості рішення є ілюзією з поганими наслідками.

http://www.ukrpohliad.org/news.php/news/2940


Вам это будет интересно!

  • О новеньком
  • NUTRILITE - детям
  • Венесуэла. Нефть национализирована.
  • о рабочих буднях в Питере)
  • Пятничный юмор


  • Последние новости


    Шаг 5. Выбираем фирменное наименование организации

    Если вы собираетесь регистрировать новое юридическое лицо, то перед вами неизбежно встают необходимость выбора его названия и ряд сопутствующих вопросов. Следует ли проверять выбранное наименование организации на уникальность перед подачей документов на регистрацию? Можно ли зарегистрировать компанию с таким же наименованием, как и у другой, уже существующей орган...
    Читать далее »

    Шаг 4. Выбор системы налогообложения

    Действующее налоговое законодательство позволяет налогоплательщику в некоторых случаях значительно уменьшить сумму уплачиваемых налогов путем грамотного выбора режима налогообложения. Выделяют общий режим налогообложения и специальные налоговые режимы, которые следует отличать от льготных режимов. При применении общего режима налогообложения налог...
    Читать далее »

    Аренда помещений

    Самым тесным образом с фактическим адресом организации связана Аренда Ею помещений, необходимых для налаживания выбранных видов деятельности. Для деятельности любой организации необходимо помещение. Однако недвижимость стоит сейчас очень дорого, и лишь немногие организации в состоянии приобрести помещение в собственность. В связи с этим значительная част...
    Читать далее »

    Шаг 3. Выбираем место нахождения организации

    МЕСТО НАХОЖДЕНИЯ ОРГАНИЗАЦИИ, ЕЕ ЮРИДИЧЕСКИЙ, ФАКТИЧЕСКИЙ И ПОЧТОВЫЙ АДРЕСА В ГК РФ приведено понятие «место нахождения юридического лица» – так называемый юридический адрес, официально зарегистрированный в ЕГРЮЛ. Однако юридическое лицо может располагаться и по другому адресу – фактическому. В гражданском законодательстве не содержит...
    Читать далее »

    Карточка

    С образцами подписей и оттиска печати ...
    Читать далее »

    Форма

    Документа, подтверждающего наличие лицензии Приложение 26 СЕРТИФИКАТ СООТВЕТСТВИЯ ...
    Читать далее »

    Уведомление

    О регистрации юридического лица в территориальном органе Пенсионного фонда Российской Федерации по месту нахождения На территории Российской Федерации Приложение 22 Свидетельство О регистрации страхователя в территориальном фонде Обязательного медицинского страхования При обязательном мед...
    Читать далее »