Социальные сети

Шахрайство – вершина еволюції світу паразитів.
Анатомічний розтин явища

Не в свої сани – не сідай
Дармовий сир – тільки в мишоловках

Народні прислів’я

Як належить у науковому дослідженні, спочатку декілька обов’язкових визначень.
Паразит – це істота, яка живе за рахунок чужих життєвих ресурсів. В людському середовищі паразитом є той, хто живе за рахунок людських чи сус-пільних ресурсів, за рахунок експлуатації людської праці, не докладаючи своєї особистої праці на суспільні чи людські інтереси.
Шахрай – людина, яка живе за рахунок інших людей чи суспільства, до-сягаючи цього шляхом обману останніх. Тобто, виходячи з попереднього ви-значення, шахрай по своїй суті є паразитом. В суспільній свідомості шахрай за суттю і за законом є кримінальним злочинцем.
Досліджуючи це питання , ми попадаємо в дивний світ викривлених істин і парадигм, які опанували світом. Виявляється, шахраями захоплюється поло-вина людства, великі шахраї – це героїчний ідеал для копіювання. Досягнення їх результатів – мета всього життя для багатьох людей. Іншими словами, ідеал шахрайства – вкрасти максимально багато чужого добра і щоб за це нічого не було – є ідеалом більшості! Ви вже зрозуміли, хто лідирує сьогодні у цьому виді змагань в Україні? Ну, звичайно ж, влада! Голова рахункової палати Укра-їни В. Симоненко так і стверджує, що самим прибутковим бізнесом в Україні є влада. Тобто, шахраї опанували вершини суспільної ієрархії. А хто є чемпіо-ном із шахрайства у світі? Це ті, хто дві тисячі років заганяв людство у фінан-сові тенета соціального, економічного та кримінального рабства, а сьогодні вчить нас жити і допомагає нам „піднятись до вершин цивілізації”, щоб ми ско-ріше згинули. Читайте Тору та Біблію, там прямо написано, кому належить весь світ.
До речі, про «бізнес». В українському економічному та кримінальному законодавстві це слово взагалі відсутнє, ключовим визначенням є підприємни-цтво. Проте всі – від бомжа до президента – ведуть розмову виключно про біз-нес, влада в своїй діяльності – політичній та економічній – апелює виключно до бізнесу. А все тому, що бізнес є економічною діяльністю, що ведеться шах-райськими, тобто, кримінальними методами!
І ось тут коло замикається. Армія інтелігентів, політиків, митців, священ-нослужителів офіційно виховує народ, в першу чергу молоде покоління, на іде-алах Добра, патріотизму, піднімає суспільство на боротьбу зі Злом, апелює до Божих законів. А фактично – і це відчувають навіть діти з перших років на-вчання у школі – українці (і не тільки!) живуть у кримінальному суспільстві, де 90% складають «лохи» (тобто ми з вами, всі чесні люди), а 10% - шахраї, тобто бізнесмени, в першу чергу - владні.
Щоб замаскувати своє шахрайство, наші злодії при владі придумали на-віть спеціальний термін - «успішні люди». В чому ж успіх? Вкрасти якомога більше, і при цьому не попасти під кримінальну відповідальність!
Хто хоч трошки має уявлення про кримінальний світ, повинен знати, що верхівкою в цьому світі є каста шахраїв. Якийсь там Вася Брильянт, попри най-вищий авторитет у злодійському світі, є всього лише виконавцем. Справжнім царем у цьому світі є ШАХРАЙ, який планує, організовує та законодавчо за-безпечує кримінальну діяльність. Нав’язане нам римське право по своїй суті є правовою системою, створеною для захисту злочинців від законослухняних громадян і перетворення останніх у злочинців. Навіть єдиний «фіговий лис-ток» у цьому праві – презумпція невинності – діє на дві сторони, і на Добро, і на Зло.
Зрозуміло, шахрай є збірна назва певної категорії людей. Залишились і прості щипачі та квартирні злодії. Але сьогодні Шахрай створив свою державу і займає в ній керівні висоти. Примітивний вокзальний наперсточник Кернес – міський секретар мільйонного міста Харкова, рядовий кримінальний злочинець Ахметов – найбагатша людина в державі, нардеп, колишній главбух криміналь-но відомого концерну «Бласко» Віра Ульянченко – голова секретаріату Прези-дента України. В Україні вже прихватизовано 80% суспільної власності, 45% із прихватизованого лежить в руїнах. Продаж землі офіційно заборонено, а торгі-вля нею йде космічними темпами – 40% української землі вже в руках найбага-тших латифундистів світу (більше 500 тисяч га у кожного). 65% фінансового капіталу в Україні - іноземного, а державні позики від МВФ йдуть на зміцнен-ня приватних (а не державних) банків. Створено безліч шахрайських структур – від «кидал», «папочников», гральних автоматів, вербувальників українських рабів за кордон, примітивних сект із чорнозадими проповідниками-месіями– і до артцентрів а-ля Пінчук, вартістю в десятки мільйонів доларів, де нормальній людині пропонують «побачити» в пустому квадраті, обведеному людським лайном, чи в вонючому черепі дохлої корови, вершину мистецтва. При цьому, звернувшись в пошуках справедливості до МВС (нормальна людська реакція на шахрайство), можете отримати відповідь міністра Ю. Луценка про те, що цих людей неможливо притягнути до відповідальності.
Тож в Україні владне шахрайство переплюнуло всіх у світі – бо пейсаті «українці» мають талант. Тільки в Україні введені державні стандарти та одно-часно прийнято Закон України, який дозволяє їх – стандарти – не виконувати. Більшого знущання над українською державністю годі придумати.
Фактично ми можемо констатувати, що мова йде про стрімку насильни-цьку зміну світогляду людей, прищеплення їм неприродної філософії життя - життя заради грошей, в ім'я Золотого тільця, який вже давно знаходиться в ру-ках «богообраних». Це шлях до прірви, до смерті нації. Двох тисячолітня руй-нівна робота світового жидівства досягла свого апогею. Вони мають все і вони нікому не підвладні. Це - вершина!
Однак все – в руках Творця, кожному визначено свій шлях у Всесвіті. Тому сьогодні в українців є лише один шлях – боротьба до повної перемоги. Альтернатива теж одна - смерть. Для того, щоб лікувати хворого, потрібен в першу чергу правильний діагноз і бачення реальних загроз. Спробуємо розібра-тися у трьох соснах, в яких до цього часу плутаються (чи їх плутають?) люди.
Як відомо, повноцінне суспільство повинно мати мінімум п’ять рівнів структуризації-регламентації для забезпечення свого еволюційного поступу (саморозвитку), які в політології звучать як принцип розподілу влад.
1. Концептуальна влада, як усталений, прийнятий всіма членами суспіль-ства світогляд, філософія життя, на базі якого формується менталітет нації – підсвідома поведінка громадян.
2. Ідеологічна влада – обов’язкові для всіх членів суспільства правила співжиття і досягнення спільної мети, викладені в певних догмах.
3. Законодавча влада, яка регулює прикладні сторони життя суспільства в законах.
4. Виконавча влада, яка організовує прикладні - господарську і побутову - сфери життя суспільства.
5. Судова влада, яка виправляє антисуспільну поведінку (вчинки) окре-мих громадян шляхом примусу або ліквідації останніх.
Діяльність громадян в світлі перших чотирьох регламентацій - добровіль-на, за рішеннями судової влади – примусова. Законодавча, виконавча та судова гілки влади завжди діють на засадах концептуальних та ідеологічних норм, породжених суспільством або нав’язаних йому ззовні.
Чому ж у всьому світі, і в Україні зокрема, сьогодні ніхто нічого не може зрозуміти? Розглянемо проблему в декількох ракурсах.

Світоглядний.
Суспільство, держава з точки зору теорії систем, системного аналізу є ве-ликими складними надсистемами, здатними до самоорганізації та саморозвит-ку. Для таких систем визначальними чинниками (параметрами), що обумовлю-ють цю здатність до саморозвитку, є мета та зворотній зв’язок.
Достойною і справжньою метою аристократії – справжніх провідників нації – в божому світі повинно бути створення (побудова) гармонійного, опти-мально збалансованого за інтересами і відповідальністю, суспільства, здатного до саморозвитку.
Саме до розвитку, а не існування, як має місце зараз. Адже сьогодні в усьому світі (т.ч. і в «цивілізованому») існують тільки деградовані суспільст-ва та держави. Виникла ця деградація в результаті певних зовнішніх впливів конкретних структур, які всіма засобами закривають людям доступ до справж-ніх знань, розуміння власного становища.
Мета існування сьогоднішніх суспільств – гроші (багатство), спосіб дося-гнення мети – гроші, методи діяльності – гроші, мотивація (уявлення про щас-тя) – гроші. Сьогодні людство – це страус, голова якого у піску, придавлена Зо-лотим тільцем. А потрібен всього-навсього ковток свіжого повітря.
Вся потуга світового Інтернаціоналу – через економічну та інформаційну агресію – нав’язує українцям цей смертельний світогляд (концепцію існуван-ня), витісняючи природний, предковічний світогляд українців - концепцію ду-ховної гармонії із навколишнім світом.
Ідеологічний.
Тут теж все дуже просто. Над усім світом домінує концептуальна влада «богообраного» народу, простіше – філософія життя – життя заради грошей, за-ради багатства. Тому всьому світу накинута й ідеологічна удавка – неолібера-льна ідеологія, згідно якої головне право кожного індивіда – добувати собі багатство любими шляхами (це явище називається «бізнес») без огляду на сус-пільство, соціальний статус і поведінку людини.
Особливістю діючої сьогодні у суспільствах концептуальної та ідеологіч-ної влад є нав’язування їх сірій людській масі непрямими методами, тобто не через офіційне законодавство та офіційно задекларовану суспільну мораль. То-му стаття 15 Конституції України забороняє як обов’язкову будь-яку державну ідеологію, у т.ч. неоліберальну та ідеологію національного об’єднання.
А далі все просто. Зорієнтоване на збагачення любими методами (гроші не пахнуть!) населення любої країни, надихнуте ідеєю повної індивідуальної свободи (головний лозунг неоліберальної ідеології – маю право бути мільйо-нером!) вибирає представницьку владу за принципом – хто більше наобіцяє, дасть можливостей збагатитися згідно «американської мрії».
І знову ми повертаємося до теми шахрайства. Хто найбільше досяг у цьо-му мистецтві брехні – посипати голову попелом чи мазати її тістом? Звичайно ж, «богообрані», творці тієї самої «американської мрії», які завжди їдять рибку, залишаючи з одірваним хвостом вовка-гоя. Кількість цих шахраїв в націона-льному парламенті країни залежала і буде залежати виключно від національної свідомості населення, навіть точніше – від інстинкту самозбереження нації. Якщо в польському сеймі етнічні поляки становлять 98 відсотків депутатського складу, то в українському парламенті етнічних українців менше четвертини, а більше половини – пейсата публіка. Ось тому і втирають всім у мізки думку-жуйку про «многонациональную» Україну, про інтернаціональну «політичну» націю. Оскільки слово «інтер» в перекладі означає «знищення», терміни «ін-тернаціонал», «політична нація» означають знищення нації етнічної. Тому і графу «національність» із паспортів вилучено. Формально є країна Україна, а українців немає. Це ж Вершина шахрайства, а більшість українців, озабочена «общечеловеческой ценностью» особистого збагачення, не чухається.
Ще простіше у владі виконавчій. Їй тільки треба строго виконувати при-йняті шахраями у парламенті (в інтересах народу, звісно!) закони України. Які, звісно (дивись вище), створюють «правові» умови забрати у народу належну йому від Бога власність, цілком легітимно. Варіантів багато – через ваучери, колективізацію чи паювання, «правову державу» чи «права людини» - не має значення. Як, наприклад, корисні копалини і природні монополії, які згідно ста-тей 13 та 14 Конституції України «є об’єктами права власності українського на-роду». В конституції так, а на практиці всі вони «законно» стали власністю окремих приватних власників-неукраїнців. Саме таким чином приватний «біз-нес» цілком легітимно привласнює собі у приватну власність до 95% наці-ональної і державної власності (щорічного ВНП) у відповідності з нав’язаною суспільству концепцією «вільного ринку» та прийнятими під неї українськими законами, скопійованими з англійського законодавства. Це не підпадає під визначення «корупція», це значно вище і глибинніше за суттю. Це тотальне пограбування націй, народів, яке в «політичній» науці пейсатих має назву капіталізм, імперіалізм, глобалізація, коротко – всесвітнє шахрайство «богообраного» народу.
Саме поняття «корупція» у загальноприйнятому значенні є лише зовніш-нім проявом діяльності «бізнесу» у владі, оскільки державна влада сьогодні стала найприбутковішим і безпечним різновидом бізнесу. Прописані у сучасних законах (і не тільки в Україні) корупційні злочини становлять менше 5% від махінацій бізнесу з національними багатствами. Під цю категорію попадають випадки невдалої махінації з державною (національною) власністю, які не вда-лось прикрити «правовими» діями внаслідок гризні шахраїв між собою, або внаслідок надмірної зухвалості окремих шахраїв.
Сучасному племені левітів – ідейних захисників існуючого режиму – по-літологам, добре відомі постулати із теорії криміналістики: корупція і тіньова економіка – обов’язкові і невід’ємні складові кримінального суспільства. Сьо-годні Україна займає перші місця у світі по корупції, більше 60 відсотків еко-номіки знаходиться в тіні.
. За допомогою таких світоглядних та «правових» махінацій практично всі держави «цивілізованого» світу (як структура, орган координації діяльно-сті деградованих суспільств) перетворені в інструмент для перекачки суспі-льних багатств націй в кишені невеликої купки злодіїв у законі, у більшості пейсатих чужоземців.
Найпростіше із владою судовою. «Всякого рот дере ложка суха…» - це зрозуміло, але недостатньо. Навіть те, що суддя завжди знаходиться між моло-том та ковадлом, не головне. Просто тут, як і скрізь вище, перевернута пірамі-да. Якщо каральні органи захищають не народ від злодіїв, а навпаки, владу від народу (Україна –явно виражена держава поліцейського типу), то і суд буде ді-яти відповідно. Ну хто ж більше заплатить і не буде грузити проблемами – вшивий інтелігент, затурканий селянин чи багатий шахрай? Відповідь очевид-на.
Саме страшне однак не в цьому. Можна існувати і в таких умовах. І весь світ існує, всі помисли направляються у сферу економіки. Та трагедія в тому, що при існуванні припиняється еволюція, тобто духовний розвиток людства – головне призначення людей у цьому матеріальному світі. «Духовні потреби виникають тільки після того, як задоволені тваринні та матеріальні потреби, а економічні зусилля направлені на задоволення тваринних та матеріальних по-треб виключно» - Сільвіо Гезель, «Природний економічний порядок». Іншими словами, ми волаємо, коли голодні, і молимось, коли ситі. Саме тому у всіх на-родів світу глобалізатори відбирають – де шахрайством, де силою – матеріаль-ну базу існування. При цьому шахрай-паразит розуміє, що повністю знищувати народ-донор не можна, адже тоді загине і сам паразит. Знищенню підлягають тільки ті народи, нації, які становлять смертельну небезпеку для паразита, зок-рема українці.
Хто не вирветься духом із цього, штучно створеного пекла на землі, даре-мно втрачає своє, Богом дане життя, як чергову сходинку по дорозі до Творця.
Що можна сказати на завершення над препарованим трупом Шахрая? Обмежимося головною сентенцією того ж таки кримінального світу:
Не вір!
Не бійся!
Не проси!
А як поводитися із злочинцями, у т.ч. шахраями, відомо із звичаєвого права у більшості народів: на перший раз рубають руку, а на другий – голову. Хто перший спробує – без чужої підказки – той виграє!













































Вам это будет интересно!

  • Вершина Мира
  • Time Zones of Autonomous Commie Republic
  • про жизнь
  • Літературно-мистецький вечір “МамаДеЯ” - “Do it yourself”
  • Безымянный 6468


  • Последние новости


    Шаг 5. Выбираем фирменное наименование организации

    Если вы собираетесь регистрировать новое юридическое лицо, то перед вами неизбежно встают необходимость выбора его названия и ряд сопутствующих вопросов. Следует ли проверять выбранное наименование организации на уникальность перед подачей документов на регистрацию? Можно ли зарегистрировать компанию с таким же наименованием, как и у другой, уже существующей орган...
    Читать далее »

    Шаг 4. Выбор системы налогообложения

    Действующее налоговое законодательство позволяет налогоплательщику в некоторых случаях значительно уменьшить сумму уплачиваемых налогов путем грамотного выбора режима налогообложения. Выделяют общий режим налогообложения и специальные налоговые режимы, которые следует отличать от льготных режимов. При применении общего режима налогообложения налог...
    Читать далее »

    Аренда помещений

    Самым тесным образом с фактическим адресом организации связана Аренда Ею помещений, необходимых для налаживания выбранных видов деятельности. Для деятельности любой организации необходимо помещение. Однако недвижимость стоит сейчас очень дорого, и лишь немногие организации в состоянии приобрести помещение в собственность. В связи с этим значительная част...
    Читать далее »

    Шаг 3. Выбираем место нахождения организации

    МЕСТО НАХОЖДЕНИЯ ОРГАНИЗАЦИИ, ЕЕ ЮРИДИЧЕСКИЙ, ФАКТИЧЕСКИЙ И ПОЧТОВЫЙ АДРЕСА В ГК РФ приведено понятие «место нахождения юридического лица» – так называемый юридический адрес, официально зарегистрированный в ЕГРЮЛ. Однако юридическое лицо может располагаться и по другому адресу – фактическому. В гражданском законодательстве не содержит...
    Читать далее »

    Карточка

    С образцами подписей и оттиска печати ...
    Читать далее »

    Форма

    Документа, подтверждающего наличие лицензии Приложение 26 СЕРТИФИКАТ СООТВЕТСТВИЯ ...
    Читать далее »

    Уведомление

    О регистрации юридического лица в территориальном органе Пенсионного фонда Российской Федерации по месту нахождения На территории Российской Федерации Приложение 22 Свидетельство О регистрации страхователя в территориальном фонде Обязательного медицинского страхования При обязательном мед...
    Читать далее »